(Print) Use this randomly generated list as your call list when playing the game. There is no need to say the BINGO column name. Place some kind of mark (like an X, a checkmark, a dot, tally mark, etc) on each cell as you announce it, to keep track. You can also cut out each item, place them in a bag and pull words from the bag.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
Даси те, що без тебе стало дома? А він каже:
— Дам!
А орел бачить, що то лихо, сидить на дереві і не злітає. Коли тут іде стрілець, бачить, що орел сидить на дереві, як націлиться на нього.
Узяв та й зарізав йому бугая. Він з'їв і того бугая, таки за рік, а потім як полетів, то літав так високо — аж під хмарою.
— Як візьмеш мене за жінку, то я тобі все зроблю так, як змія казала.
А він їм каже:
— Як дасте яйце-райце, то й на вічі приведу. Вони йому кажуть:
— Лучче нам його ніколи не бачити, як віддати тобі яйце-райце.
Колись була птиця-жайворонок царем, а царицею — миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю.
Тільки не розбивай ніде на дорозі, а як прийдеш додому, то погороди загороди великі, а тоді його і розіб'єш.
Коли це вилазить з нори гадюка та й сичить. Він її і пустив.
— Щоб ти цю ніч уловив золотого зайця і раненько щоб приніс мені в хату.
— Щоб ти оту гору розкопав, і щоб туди Дніпро йшов, а коло того Дніпра побудуй комори: щоб байдаки туди приставали, й щоб ти ту пшеницю продав на байдаки.
Коли виходить така стара баба та й питається того парубка:
— Чого ти, сину, тут шукаєш?
Почали вони вдвох утікати. Біжать та й біжать.
Погородив він загороди великі, розбив те яйце, випустив скот і забагатів.
— Ба, ні: виходила баба стара та спиталась мене, чого я тут шукаю, а я сказав, що золотого зайця.
А голуб каже:
— Забув, забув!
— Бачив одного ченця, коло монастиря ходив; як я його питався, то він сказав, що бігли тоді, як оцей монастир роблено, але тому монастиреві уже років сто, а їх учора не стало.
Дід:
— Тоді, як оця пшениця сіялась. Змій каже:
— Цю пшеницю вже пора косить, а їх учора не стало.
Зроби мені троє діл та й підеш собі додому, а як не зробиш, то я тебе з'їм!
— Ба, ні: лізла гадюка, а я побоявся її, щоб не вкусила, та й пустив.
— Оце вже не жарти: хто його знає, як того золотого зайця зловити.
Він іде до ставка та й зажуривсь. А там близько був мурований стовп, і в тім стовпі була зміїна дочка замурована. Він приходить сюди та й плаче.
От пішла дочка змії до того лугу та як свисне: той луг тріщить, лущить — на тім місці ореться, пшениця сіється… — до світу спекла паляницю, дала йому.
Поцілував і дитину дядькову. Як поцілував, так і забув за ту дівку.
перекинулась золотим зайцем, він узяв приніс того зайця, поклав його на стільці та й каже змії:
