(Print) Use this randomly generated list as your call list when playing the game. There is no need to say the BINGO column name. Place some kind of mark (like an X, a checkmark, a dot, tally mark, etc) on each cell as you announce it, to keep track. You can also cut out each item, place them in a bag and pull words from the bag.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
Даси те, що без тебе стало дома? А він каже:
— Дам!
— Оце вже не жарти: хто його знає, як того золотого зайця зловити.
перекинулась золотим зайцем, він узяв приніс того зайця, поклав його на стільці та й каже змії:
От пішла дочка змії до того лугу та як свисне: той луг тріщить, лущить — на тім місці ореться, пшениця сіється… — до світу спекла паляницю, дала йому.
Узяв та й зарізав йому бугая. Він з'їв і того бугая, таки за рік, а потім як полетів, то літав так високо — аж під хмарою.
А він їм каже:
— Як дасте яйце-райце, то й на вічі приведу. Вони йому кажуть:
— Лучче нам його ніколи не бачити, як віддати тобі яйце-райце.
Коли виходить така стара баба та й питається того парубка:
— Чого ти, сину, тут шукаєш?
Почали вони вдвох утікати. Біжать та й біжать.
Коли це вилазить з нори гадюка та й сичить. Він її і пустив.
— Як візьмеш мене за жінку, то я тобі все зроблю так, як змія казала.
— Ба, ні: виходила баба стара та спиталась мене, чого я тут шукаю, а я сказав, що золотого зайця.
Дід:
— Тоді, як оця пшениця сіялась. Змій каже:
— Цю пшеницю вже пора косить, а їх учора не стало.
Зроби мені троє діл та й підеш собі додому, а як не зробиш, то я тебе з'їм!
Поцілував і дитину дядькову. Як поцілував, так і забув за ту дівку.
Він іде до ставка та й зажуривсь. А там близько був мурований стовп, і в тім стовпі була зміїна дочка замурована. Він приходить сюди та й плаче.
— Щоб ти цю ніч уловив золотого зайця і раненько щоб приніс мені в хату.
— Щоб ти оту гору розкопав, і щоб туди Дніпро йшов, а коло того Дніпра побудуй комори: щоб байдаки туди приставали, й щоб ти ту пшеницю продав на байдаки.
Тільки не розбивай ніде на дорозі, а як прийдеш додому, то погороди загороди великі, а тоді його і розіб'єш.
Колись була птиця-жайворонок царем, а царицею — миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю.
— Бачив одного ченця, коло монастиря ходив; як я його питався, то він сказав, що бігли тоді, як оцей монастир роблено, але тому монастиреві уже років сто, а їх учора не стало.
А орел бачить, що то лихо, сидить на дереві і не злітає. Коли тут іде стрілець, бачить, що орел сидить на дереві, як націлиться на нього.
— Ба, ні: лізла гадюка, а я побоявся її, щоб не вкусила, та й пустив.
Погородив він загороди великі, розбив те яйце, випустив скот і забагатів.
