щиро намагається зрозуміти переживання співрозмовника Я намагаюся не відволікатися на телефон. Я дивлюся на співрозмовника, коли він говорить. Я намагаюся бути уважним до деталей. Дотримуюсь паузи перед відповіддю, щоб уникнути поспіху. Використовую техніку «активне віддзеркалення» (повторення ключових слів). коротко повторює головні думки співрозмовника Застосовую уточнювальні запитання для прояснення деталей. Контролюю інтонацію для створення дружньої атмосфери. студент відстежує тон голосу, жести, міміку. Показую невербальні ознаки уваги (кивки, поза тіла). здатність адаптувати запитання чи коментарі відповідно до того, що саме розповідає співрозмовник. Я не перебиваю, поки інша людина не договорить. слухач виділяє ключові моменти, які є значущими саме для того, хто говорить, і фокусує на них увагу у відповіді чи запитанні Відображаю емоції співрозмовника («Звучить так, ніби це було складно для вас»). слухач концентрується на змісті, а не одразу робить висновки або критикує. Я не перебиваю, навіть якщо хочу швидко відповісти. Використовую вербальні підтвердження («Розумію», «Так, цікаво», «угу», «так»). слухач свідомо відокремлює власні думки від того, що говорить співрозмовник Я не критикую співрозмовника під час його розповіді. Перефразовую повідомлення для перевірки розуміння. Я пам’ятаю, що людина казала раніше. ставить питання, на які не можна відповісти просто «так» або «ні» Слідкую за логічною послідовністю розмови: «Правильно я зрозумів(ла), що…?» щиро намагається зрозуміти переживання співрозмовника Я намагаюся не відволікатися на телефон. Я дивлюся на співрозмовника, коли він говорить. Я намагаюся бути уважним до деталей. Дотримуюсь паузи перед відповіддю, щоб уникнути поспіху. Використовую техніку «активне віддзеркалення» (повторення ключових слів). коротко повторює головні думки співрозмовника Застосовую уточнювальні запитання для прояснення деталей. Контролюю інтонацію для створення дружньої атмосфери. студент відстежує тон голосу, жести, міміку. Показую невербальні ознаки уваги (кивки, поза тіла). здатність адаптувати запитання чи коментарі відповідно до того, що саме розповідає співрозмовник. Я не перебиваю, поки інша людина не договорить. слухач виділяє ключові моменти, які є значущими саме для того, хто говорить, і фокусує на них увагу у відповіді чи запитанні Відображаю емоції співрозмовника («Звучить так, ніби це було складно для вас»). слухач концентрується на змісті, а не одразу робить висновки або критикує. Я не перебиваю, навіть якщо хочу швидко відповісти. Використовую вербальні підтвердження («Розумію», «Так, цікаво», «угу», «так»). слухач свідомо відокремлює власні думки від того, що говорить співрозмовник Я не критикую співрозмовника під час його розповіді. Перефразовую повідомлення для перевірки розуміння. Я пам’ятаю, що людина казала раніше. ставить питання, на які не можна відповісти просто «так» або «ні» Слідкую за логічною послідовністю розмови: «Правильно я зрозумів(ла), що…?»
(Print) Use this randomly generated list as your call list when playing the game. There is no need to say the BINGO column name. Place some kind of mark (like an X, a checkmark, a dot, tally mark, etc) on each cell as you announce it, to keep track. You can also cut out each item, place them in a bag and pull words from the bag.
щиро намагається зрозуміти переживання співрозмовника
Я намагаюся не відволікатися на телефон.
Я дивлюся на співрозмовника, коли він говорить.
Я намагаюся бути уважним до деталей.
Дотримуюсь паузи перед відповіддю, щоб уникнути поспіху.
Використовую техніку «активне віддзеркалення» (повторення ключових слів).
коротко повторює головні думки співрозмовника
Застосовую уточнювальні запитання для прояснення деталей.
Контролюю інтонацію для створення дружньої атмосфери.
студент відстежує тон голосу, жести, міміку.
Показую невербальні ознаки уваги (кивки, поза тіла).
здатність адаптувати запитання чи коментарі відповідно до того, що саме розповідає співрозмовник.
Я не перебиваю, поки інша людина не договорить.
слухач виділяє ключові моменти, які є значущими саме для того, хто говорить, і фокусує на них увагу у відповіді чи запитанні
Відображаю емоції співрозмовника («Звучить так, ніби це було складно для вас»).
слухач концентрується на змісті, а не одразу робить висновки або критикує.
Я не перебиваю, навіть якщо хочу швидко відповісти.
Використовую вербальні підтвердження («Розумію», «Так, цікаво», «угу», «так»).
слухач свідомо відокремлює власні думки від того, що говорить співрозмовник
Я не критикую співрозмовника під час його розповіді.
Перефразовую повідомлення для перевірки розуміння.
Я пам’ятаю, що людина казала раніше.
ставить питання, на які не можна відповісти просто «так» або «ні»
Слідкую за логічною послідовністю розмови: «Правильно я зрозумів(ла), що…?»