Застосовую уточнювальні запитання для прояснення деталей. слухач виділяє ключові моменти, які є значущими саме для того, хто говорить, і фокусує на них увагу у відповіді чи запитанні Я не перебиваю, поки інша людина не договорить. коротко повторює головні думки співрозмовника Я не критикую співрозмовника під час його розповіді. щиро намагається зрозуміти переживання співрозмовника Я намагаюся бути уважним до деталей. ставить питання, на які не можна відповісти просто «так» або «ні» Використовую техніку «активне віддзеркалення» (повторення ключових слів). здатність адаптувати запитання чи коментарі відповідно до того, що саме розповідає співрозмовник. Я пам’ятаю, що людина казала раніше. Я дивлюся на співрозмовника, коли він говорить. Я намагаюся не відволікатися на телефон. Дотримуюсь паузи перед відповіддю, щоб уникнути поспіху. Відображаю емоції співрозмовника («Звучить так, ніби це було складно для вас»). Показую невербальні ознаки уваги (кивки, поза тіла). Контролюю інтонацію для створення дружньої атмосфери. Перефразовую повідомлення для перевірки розуміння. слухач свідомо відокремлює власні думки від того, що говорить співрозмовник студент відстежує тон голосу, жести, міміку. Я не перебиваю, навіть якщо хочу швидко відповісти. Слідкую за логічною послідовністю розмови: «Правильно я зрозумів(ла), що…?» слухач концентрується на змісті, а не одразу робить висновки або критикує. Використовую вербальні підтвердження («Розумію», «Так, цікаво», «угу», «так»). Застосовую уточнювальні запитання для прояснення деталей. слухач виділяє ключові моменти, які є значущими саме для того, хто говорить, і фокусує на них увагу у відповіді чи запитанні Я не перебиваю, поки інша людина не договорить. коротко повторює головні думки співрозмовника Я не критикую співрозмовника під час його розповіді. щиро намагається зрозуміти переживання співрозмовника Я намагаюся бути уважним до деталей. ставить питання, на які не можна відповісти просто «так» або «ні» Використовую техніку «активне віддзеркалення» (повторення ключових слів). здатність адаптувати запитання чи коментарі відповідно до того, що саме розповідає співрозмовник. Я пам’ятаю, що людина казала раніше. Я дивлюся на співрозмовника, коли він говорить. Я намагаюся не відволікатися на телефон. Дотримуюсь паузи перед відповіддю, щоб уникнути поспіху. Відображаю емоції співрозмовника («Звучить так, ніби це було складно для вас»). Показую невербальні ознаки уваги (кивки, поза тіла). Контролюю інтонацію для створення дружньої атмосфери. Перефразовую повідомлення для перевірки розуміння. слухач свідомо відокремлює власні думки від того, що говорить співрозмовник студент відстежує тон голосу, жести, міміку. Я не перебиваю, навіть якщо хочу швидко відповісти. Слідкую за логічною послідовністю розмови: «Правильно я зрозумів(ла), що…?» слухач концентрується на змісті, а не одразу робить висновки або критикує. Використовую вербальні підтвердження («Розумію», «Так, цікаво», «угу», «так»).
(Print) Use this randomly generated list as your call list when playing the game. There is no need to say the BINGO column name. Place some kind of mark (like an X, a checkmark, a dot, tally mark, etc) on each cell as you announce it, to keep track. You can also cut out each item, place them in a bag and pull words from the bag.
Застосовую уточнювальні запитання для прояснення деталей.
слухач виділяє ключові моменти, які є значущими саме для того, хто говорить, і фокусує на них увагу у відповіді чи запитанні
Я не перебиваю, поки інша людина не договорить.
коротко повторює головні думки співрозмовника
Я не критикую співрозмовника під час його розповіді.
щиро намагається зрозуміти переживання співрозмовника
Я намагаюся бути уважним до деталей.
ставить питання, на які не можна відповісти просто «так» або «ні»
Використовую техніку «активне віддзеркалення» (повторення ключових слів).
здатність адаптувати запитання чи коментарі відповідно до того, що саме розповідає співрозмовник.
Я пам’ятаю, що людина казала раніше.
Я дивлюся на співрозмовника, коли він говорить.
Я намагаюся не відволікатися на телефон.
Дотримуюсь паузи перед відповіддю, щоб уникнути поспіху.
Відображаю емоції співрозмовника («Звучить так, ніби це було складно для вас»).
Показую невербальні ознаки уваги (кивки, поза тіла).
Контролюю інтонацію для створення дружньої атмосфери.
Перефразовую повідомлення для перевірки розуміння.
слухач свідомо відокремлює власні думки від того, що говорить співрозмовник
студент відстежує тон голосу, жести, міміку.
Я не перебиваю, навіть якщо хочу швидко відповісти.
Слідкую за логічною послідовністю розмови: «Правильно я зрозумів(ла), що…?»
слухач концентрується на змісті, а не одразу робить висновки або критикує.
Використовую вербальні підтвердження («Розумію», «Так, цікаво», «угу», «так»).