короткоповторюєголовні думкиспіврозмовникаслухачконцентруєтьсяна змісті, а неодразу робитьвисновки абокритикує.Показуюневербальніознаки уваги(кивки, позатіла).Слідкую залогічноюпослідовністюрозмови:«Правильно язрозумів(ла),що…?»Я неперебиваю,навіть якщохочу швидковідповісти.Дотримуюсьпаузи передвідповіддю,щоб уникнутипоспіху.Я не критикуюспіврозмовникапід час йогорозповіді.щиронамагаєтьсязрозумітипереживанняспіврозмовникастудентвідстежуєтон голосу,жести,міміку.Я намагаюсяневідволікатисяна телефон.Янамагаюсябутиуважним додеталей.Використовуювербальніпідтвердження(«Розумію»,«Так, цікаво»,«угу», «так»).ставитьпитання, на якіне можнавідповістипросто «так»або «ні»Перефразовуюповідомленнядля перевіркирозуміння.здатністьадаптуватизапитання чикоментарівідповідно до того,що саме розповідаєспіврозмовник.Застосовуюуточнювальнізапитання дляпроясненнядеталей.Я дивлюся наспіврозмовника,коли вінговорить.Я пам’ятаю,що людинаказалараніше.слухач свідомовідокремлюєвласні думкивід того, щоговоритьспіврозмовникВикористовуютехніку «активневіддзеркалення»(повторенняключових слів).Контролююінтонацію дляствореннядружньоїатмосфери.Відображаюемоціїспіврозмовника(«Звучить так,ніби це булоскладно длявас»).слухач виділяєключові моменти,які є значущимисаме для того, хтоговорить, і фокусуєна них увагу увідповіді чизапитанніЯ неперебиваю,поки іншалюдина недоговорить.короткоповторюєголовні думкиспіврозмовникаслухачконцентруєтьсяна змісті, а неодразу робитьвисновки абокритикує.Показуюневербальніознаки уваги(кивки, позатіла).Слідкую залогічноюпослідовністюрозмови:«Правильно язрозумів(ла),що…?»Я неперебиваю,навіть якщохочу швидковідповісти.Дотримуюсьпаузи передвідповіддю,щоб уникнутипоспіху.Я не критикуюспіврозмовникапід час йогорозповіді.щиронамагаєтьсязрозумітипереживанняспіврозмовникастудентвідстежуєтон голосу,жести,міміку.Я намагаюсяневідволікатисяна телефон.Янамагаюсябутиуважним додеталей.Використовуювербальніпідтвердження(«Розумію»,«Так, цікаво»,«угу», «так»).ставитьпитання, на якіне можнавідповістипросто «так»або «ні»Перефразовуюповідомленнядля перевіркирозуміння.здатністьадаптуватизапитання чикоментарівідповідно до того,що саме розповідаєспіврозмовник.Застосовуюуточнювальнізапитання дляпроясненнядеталей.Я дивлюся наспіврозмовника,коли вінговорить.Я пам’ятаю,що людинаказалараніше.слухач свідомовідокремлюєвласні думкивід того, щоговоритьспіврозмовникВикористовуютехніку «активневіддзеркалення»(повторенняключових слів).Контролююінтонацію дляствореннядружньоїатмосфери.Відображаюемоціїспіврозмовника(«Звучить так,ніби це булоскладно длявас»).слухач виділяєключові моменти,які є значущимисаме для того, хтоговорить, і фокусуєна них увагу увідповіді чизапитанніЯ неперебиваю,поки іншалюдина недоговорить.

Активне слухання - Call List

(Print) Use this randomly generated list as your call list when playing the game. There is no need to say the BINGO column name. Place some kind of mark (like an X, a checkmark, a dot, tally mark, etc) on each cell as you announce it, to keep track. You can also cut out each item, place them in a bag and pull words from the bag.


1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
  1. коротко повторює головні думки співрозмовника
  2. слухач концентрується на змісті, а не одразу робить висновки або критикує.
  3. Показую невербальні ознаки уваги (кивки, поза тіла).
  4. Слідкую за логічною послідовністю розмови: «Правильно я зрозумів(ла), що…?»
  5. Я не перебиваю, навіть якщо хочу швидко відповісти.
  6. Дотримуюсь паузи перед відповіддю, щоб уникнути поспіху.
  7. Я не критикую співрозмовника під час його розповіді.
  8. щиро намагається зрозуміти переживання співрозмовника
  9. студент відстежує тон голосу, жести, міміку.
  10. Я намагаюся не відволікатися на телефон.
  11. Я намагаюся бути уважним до деталей.
  12. Використовую вербальні підтвердження («Розумію», «Так, цікаво», «угу», «так»).
  13. ставить питання, на які не можна відповісти просто «так» або «ні»
  14. Перефразовую повідомлення для перевірки розуміння.
  15. здатність адаптувати запитання чи коментарі відповідно до того, що саме розповідає співрозмовник.
  16. Застосовую уточнювальні запитання для прояснення деталей.
  17. Я дивлюся на співрозмовника, коли він говорить.
  18. Я пам’ятаю, що людина казала раніше.
  19. слухач свідомо відокремлює власні думки від того, що говорить співрозмовник
  20. Використовую техніку «активне віддзеркалення» (повторення ключових слів).
  21. Контролюю інтонацію для створення дружньої атмосфери.
  22. Відображаю емоції співрозмовника («Звучить так, ніби це було складно для вас»).
  23. слухач виділяє ключові моменти, які є значущими саме для того, хто говорить, і фокусує на них увагу у відповіді чи запитанні
  24. Я не перебиваю, поки інша людина не договорить.