Показуюневербальніознаки уваги(кивки, позатіла).Я дивлюся наспіврозмовника,коли вінговорить.Відображаюемоціїспіврозмовника(«Звучить так,ніби це булоскладно длявас»).Я неперебиваю,навіть якщохочу швидковідповісти.Я не критикуюспіврозмовникапід час йогорозповіді.Перефразовуюповідомленнядля перевіркирозуміння.короткоповторюєголовні думкиспіврозмовникаКонтролююінтонацію дляствореннядружньоїатмосфери.Дотримуюсьпаузи передвідповіддю,щоб уникнутипоспіху.Я неперебиваю,поки іншалюдина недоговорить.Застосовуюуточнювальнізапитання дляпроясненнядеталей.Янамагаюсябутиуважним додеталей.Слідкую залогічноюпослідовністюрозмови:«Правильно язрозумів(ла),що…?»студентвідстежуєтон голосу,жести,міміку.щиронамагаєтьсязрозумітипереживанняспіврозмовникаЯ намагаюсяневідволікатисяна телефон.Я пам’ятаю,що людинаказалараніше.слухач свідомовідокремлюєвласні думкивід того, щоговоритьспіврозмовникВикористовуювербальніпідтвердження(«Розумію»,«Так, цікаво»,«угу», «так»).слухач виділяєключові моменти,які є значущимисаме для того, хтоговорить, і фокусуєна них увагу увідповіді чизапитанніставитьпитання, на якіне можнавідповістипросто «так»або «ні»здатністьадаптуватизапитання чикоментарівідповідно до того,що саме розповідаєспіврозмовник.Використовуютехніку «активневіддзеркалення»(повторенняключових слів).слухачконцентруєтьсяна змісті, а неодразу робитьвисновки абокритикує.Показуюневербальніознаки уваги(кивки, позатіла).Я дивлюся наспіврозмовника,коли вінговорить.Відображаюемоціїспіврозмовника(«Звучить так,ніби це булоскладно длявас»).Я неперебиваю,навіть якщохочу швидковідповісти.Я не критикуюспіврозмовникапід час йогорозповіді.Перефразовуюповідомленнядля перевіркирозуміння.короткоповторюєголовні думкиспіврозмовникаКонтролююінтонацію дляствореннядружньоїатмосфери.Дотримуюсьпаузи передвідповіддю,щоб уникнутипоспіху.Я неперебиваю,поки іншалюдина недоговорить.Застосовуюуточнювальнізапитання дляпроясненнядеталей.Янамагаюсябутиуважним додеталей.Слідкую залогічноюпослідовністюрозмови:«Правильно язрозумів(ла),що…?»студентвідстежуєтон голосу,жести,міміку.щиронамагаєтьсязрозумітипереживанняспіврозмовникаЯ намагаюсяневідволікатисяна телефон.Я пам’ятаю,що людинаказалараніше.слухач свідомовідокремлюєвласні думкивід того, щоговоритьспіврозмовникВикористовуювербальніпідтвердження(«Розумію»,«Так, цікаво»,«угу», «так»).слухач виділяєключові моменти,які є значущимисаме для того, хтоговорить, і фокусуєна них увагу увідповіді чизапитанніставитьпитання, на якіне можнавідповістипросто «так»або «ні»здатністьадаптуватизапитання чикоментарівідповідно до того,що саме розповідаєспіврозмовник.Використовуютехніку «активневіддзеркалення»(повторенняключових слів).слухачконцентруєтьсяна змісті, а неодразу робитьвисновки абокритикує.

Активне слухання - Call List

(Print) Use this randomly generated list as your call list when playing the game. There is no need to say the BINGO column name. Place some kind of mark (like an X, a checkmark, a dot, tally mark, etc) on each cell as you announce it, to keep track. You can also cut out each item, place them in a bag and pull words from the bag.


1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
  1. Показую невербальні ознаки уваги (кивки, поза тіла).
  2. Я дивлюся на співрозмовника, коли він говорить.
  3. Відображаю емоції співрозмовника («Звучить так, ніби це було складно для вас»).
  4. Я не перебиваю, навіть якщо хочу швидко відповісти.
  5. Я не критикую співрозмовника під час його розповіді.
  6. Перефразовую повідомлення для перевірки розуміння.
  7. коротко повторює головні думки співрозмовника
  8. Контролюю інтонацію для створення дружньої атмосфери.
  9. Дотримуюсь паузи перед відповіддю, щоб уникнути поспіху.
  10. Я не перебиваю, поки інша людина не договорить.
  11. Застосовую уточнювальні запитання для прояснення деталей.
  12. Я намагаюся бути уважним до деталей.
  13. Слідкую за логічною послідовністю розмови: «Правильно я зрозумів(ла), що…?»
  14. студент відстежує тон голосу, жести, міміку.
  15. щиро намагається зрозуміти переживання співрозмовника
  16. Я намагаюся не відволікатися на телефон.
  17. Я пам’ятаю, що людина казала раніше.
  18. слухач свідомо відокремлює власні думки від того, що говорить співрозмовник
  19. Використовую вербальні підтвердження («Розумію», «Так, цікаво», «угу», «так»).
  20. слухач виділяє ключові моменти, які є значущими саме для того, хто говорить, і фокусує на них увагу у відповіді чи запитанні
  21. ставить питання, на які не можна відповісти просто «так» або «ні»
  22. здатність адаптувати запитання чи коментарі відповідно до того, що саме розповідає співрозмовник.
  23. Використовую техніку «активне віддзеркалення» (повторення ключових слів).
  24. слухач концентрується на змісті, а не одразу робить висновки або критикує.